Homepage - Kazimierz Twardowski Philosophical Society of Lviv

Рік, що минає, запам’ятається нам знаковою подією. 15 листопада, у 130-ту річницю заснування львівсько-варшавської філософської школи, відбулося урочисте відкриття меморіальної таблиці на честь її засновника та патрона нашого товариства - Казимира Твардовського.Щиро дякуємо Львівській міській раді, а особливо депутату та журналісту Антінові Борковському, за реалізацію цієї шляхетної справи, на яку Львів чекав багато років. Віримо, що ідеали антиірраціоналізму та критичного мислення, які обстоював Твардовський, є особливо актуальними й важливими в час війни та спротиву російським інформаційним атакам - як в Україні, так і в Польщі.Детальніше про постать Твардовського та значення цієї події — у промові нашої президентки Ольги Гончаренко, повний текст якої публікуємо нижче: "Казимир Твардовський прибув до Львова у 29 річному віці. До того він навчався у Відні, отримав докторський ступінь у 1891 році і захистив докторську дисертацію у 1894 р. Рівно 130 років тому - 15 листопада 1895 року - він прочитав у Львівському університеті свою вступну лекцію на посаду професора кафедри філософії. У цій лекції молодий професор окреслив свої наукові амбіції : він прагнув започаткувати у Львівському університеті наукову філософію та поширити її далеко за межі Львова. І Твардовському це вдалось. Його учні досягли небачених успіхів у світовій науці. Твардовський розпочинав з фактичної філософської пустки у Львові. Університет не проводив регулярних філософських занять та у ньому не функціонував філософський семінар. Перші лекції Твардовського відвідували всього лиш кільканадцять студентів. Але через десять років лекції Твардовського довелося перенести до орендованої зали музичної консерваторії, а на його семінар зголосилося понад 200 кандидатів і це змусило вченого організувати спеціальний вступний іспит. Студентів не відлякували суворі вимоги Твардовського. Лекції він розпочинав о 7 ранку влітку і на годину пізніше взимку і завжди з надзвичайною пунктуальністю. Такої ж пунктуальності професор вимагав від своїх студентів. З лекцій Твардовського студенти виносили не тільки знання філософських наук, але й культ і повагу до науки, приклад ясного висловлення думок та чітких аргументацій, а також однозначного вживання термінів і коректного мислення. На семінарі Твардовський нікому зі студентів не навязував жодних поглядів чи переконань. Він перш за все навчав методу філософії, ясному висловленню власної думки, ясному мисленню. Успіх Твардовському принесли його професійні навички. Він був чудовим викладачем. Він виховав понад 30 повноцінних академічних професорів, не тільки філософів, але й психологів, педагогів, лінгвістів і літературознавців. Його учнями-філософами були Ян Лукасевич, Владислав Вітвіцький, Казімєж Айдукевич, Тадеуш Чежовський, Тадеуш Котарбінський, Станіслав Леснєвський, Володимир Татаркевич та Зигмунт Завірський. Твардовський відіграв важливу роль у розвитку української філософії та культури. Українськими учнями Казимира Твардовського були психолог, філософ та педагог Яким Ярема, філософ Володимир Юринець, філософ та греко-католицький теолог Гавриїл Костельник, філософ, психолог, педагог Олександр Кульчицький, педагог і психолог Ярослав Кузьмів, педагогиня, журналістка та засновниця українського фемінізму Мілена Рудницька, філолог, етнограф, музеєзнавець Іларіон Свєнціцький, математик та філософ Мирон Зарицький, літературознавець, літературний критик, письменник та перекладач Михайло Рудницький, український поет, прозаїк, перекладач та мистецтвознавець Богдан Ігор Антонич. Твардовський був видатним організатором наукового життя. Він був тричі ректором Львівського університету. Він брав участь у створенні часопису «Przegląd Filozoficzny», заснував у 1904 році Польське філософське товариство у Львові, у 1907 році першу в Польщі лабораторію експериментальної психології, розпочав у 1911 році видання часопису «Ruch Filozoficzny», ініціював польські філософські з'їзди, а також брав участь у роботі різних освітніх та навчальних установ, зокрема підтримував емансипацію жінок у доступі до університетської освіти. Цікаво, що відсоток філософів-жінок у Львівсько-Варшавській школі був значно більшим, ніж в інших філософських школах світу.Твардовський мав дуже чітке бачення розвитку філософії в Польщі. На його думку, польські філософи повинні шукати нові та цінні ідеї в багатьох місцях та намагатися перетворити їх на оригінальний спосіб. Це дозволить уникнути як ефекту китайської стіни, так і наслідків підпорядкування одній чужій філософії.Твардовський поставив собі за мету налагодити контакт із сучасною філософською думкою. Він заохочував своїх учнів знайомитися з іноземними філософськими ідеями. Таке ставлення до іноземної філософії та ентузіазм щодо побудови власної культурної ідентичності після Першої світової війни призвело до того, що польська філософія вперше в своїй історії сягнула рівня світової філософії. Це була величезна історична заслуга Твардовського і його учнів, тим більше, що він створив щось майже з нічого. І це хороший урок для ефективних організаційних дій у галузі науки також з сьогоднішньої перспективи. Ця меморіальна таблиця стане добрим нагадуванням про Казимира Твардовського та філософську школу, який він започаткував разом зі своїми учні саме у Львові. Від імені Львівського філософського товариства імені Казимира Твардовського я дякую місту Львові за вшанування пам'яті професора, ректора Львівського університету, видатного польського філософа та засновника всесвітньо відомої Львівсько-Варшавської школи".Фот. Львівська міська радаКафедра філософії Львівської політехнікиКафедра історії філософіїЛьвівське Математичне ТовариствоКафедра філософії ОНУ імені І.І. Мечникова@followers#КазимирТвардовський #KazimierzTwardowski ... See MoreSee Less

Шановні колеги, запрошуємо до публікації! Редакційна колегія збірника «Актуальні проблеми духовності» оголошує прийом матеріалів до тематичного випуску, присвяченого 130-річчю від дня заснування Львівсько-Варшавської філософської школи та сучасним перспективам дослідження її інтелектуальної спадщини.Мета тематичного випуску — залучити широке коло науковців до осмислення філософських, логічних, психологічних, методологічних та етичних ідей Львівсько-Варшавської школи, а також до аналізу їхнього впливу на сучасну філософію та, загалом, на гуманітаристику й інтелектуальну культуру.Статті приймаються українською та англійською мовами.Кінцевий термін подання матеріалів — 1 квітня 2026 року.Інформацію про збірник та вимоги до оформлення статей можна знайти на сайті видання: ... See MoreSee Less

Львівське філософське товариство ім. К. Твардовського